При несприятливому перебігу кератоконус може призводити до помутніння рогівки і до її перфорації. Швидкість розвитку захворювання може варіювати від дуже швидкого (гострий кератоконус), до дуже повільного (хронічний кератоконус). Але практично завжди кератоконус з часом значно знижує зір, і його неможливо поліпшити за допомогою окулярів.

Ознаки(симптоми)

• Прогресуюча короткозорість
• Астигматизм
• Поганий зір, не поліпшується повністю в окулярах і контактних лінзах
• Засвіти в нічний час
• Часта зміна окулярів
• Часте протирання очей

Діагностика

Кератоконус зазвичай проявляє себе на початку третього десятка життя. Для цього віку прогресування короткозорості та астигматизму нехарактерно, тому звертає на себе увагу лікарів. У деяких людей захворювання поступово прогресує протягом багатьох років, у інших - після періоду прогресії процес зупиняється.

Кератоконус зазвичай непомітний для неозброєного ока, окрім як на останніх стадіях хвороби. При вираженому кератоконусі конічна форма рогівки стає помітною для оточуючих, коли пацієнт подивиться вниз при незакритих очах. Нижня повіка буде загострено прогинатися вперед, слідуючи конічній формі рогівки, сильно відрізняючись від своєї нормальної дугоподібної форми.

Спеціальне дослідження рогівки, зване кератотопограф, створює кольорову карту рельєфу рогівки і застосовується для ранньої діагностики та динамічного спостереження за перебігом захворювання. Кератотопограмма графічно передає нерівності рогівки, аналогічно георгафічний карті, на якій гори також зображені відмінним від долин кольором. Також проводиться пахіметрія - ультразвукове вимірювання товщини рогівки.

Лікування

Для лікування ранніх (першої-другої) стадій кератоконуса в останні роки був запропонований цілий ряд хірургічних і консервативних методик, заявленою метою яких стало не стільки поліпшення зору пацієнтів з кератоконусом, скільки стабілізація його перебігу, профілактика прогресування та збереження власної рогівки. Мова йде про методи перехресного зшивання колагенових волокон рогівки (рогівковий кросслінкінг) і інтрастромальної кератопластики. Остання методика полягає у введенні в товщу тканини рогівки пластикових сегментів, які з одного боку забезпечують витонченій рогівці механічну підтримку, а з іншого - вирівнюють її передню поверхню, що супроводжується поліпшенням зору. Імплантація інтрастромальних рогівкових сегментів (ІІРС), як називають інтрастромальну кератопластику фахівці.

Останнім часом, починаючи з 2000 р., в нашій клініці для лікування пацієнтів з початковою (першою) стадією кератоконуса стали застосовувати Ексимерлазерний вплив на рогівку з метою зміцнення її боуменової оболонки. Ця операція по своїй суті не набагато відрізняється від ФРК, що проводиться з приводу звичайної короткозорості, але у зв'язку з її лікувальним застосуванням в даному випадку вона отримала назву фототерапевтичної і фоторефракціонної терапії або ФТК + ФРК. Також в лікуванні кератоконуса певні успіхи були досягнуті з використанням класичної методики лазерної термокератопластики.

Для оптичної корекції на першій стадії кератоконуса буває достатньо призначення мінусових окулярів, часто "складних", тобто циліндричних, з урахуванням астигматизму. На другій стадії окуляри вже не справляються із завданням - настає час твердих, бажано газопроникних, контактних лінз, які механічно розгладжують рогівку, знижуючи астигматизм і короткозорість.

В кінцевому підсумку, на останній стадії кератоконуса, коли рогівка не тільки сильно змінила форму і товщину, а й стала каламутною в центрі, контактні лінзи поступаються місцем оперативному лікуванню - пересадки рогівки. Ще одним пріоритетом в даному напрямку є використання фемтосекундного лазера для викроювання донорського трансплантату і рогівкового ложа реципієнта, т.зв. фемтолазерная кератопластика. Унікальні можливості фемтосекундного лазера в застосуванні до наскрізної кератопластики дозволяють з беспрецендетной точністю і передбачуваністю викроювати краї роговиці абсолютно будь-які, зручної хірургу форми. Багаторівневі розрізи, що забезпечують велику площу зіткнення приймаючої і пересаджуваної тканин, дозволяють зменшувати кількість накладених швів, ступінь післяопераційного астигматизму, а також час реабілітації пацієнта.

Джерело: websight.ru